Продовження
частини четвертої про концептуальності.
Інші
частини:
Реальність,
факти та фрагменти
Реальність. Саме її інколи намагаються
протиставити ідеї протистояння концептуальностей. На початку своєї праці «Про
достовірність» Вітгенштайн аналізує проблеми з верифікацією виразу «Я знаю, що
у мене дві руки». У підсумку, йому доводиться долати складність за складність у, здавалося б, простому реченні... Якщо верифікація найпростіших речень
зазнає стільки труднощів, гадаєте, щодо більш складних «об’єктів» буде
простіше?
Проте залишимо поки що поза розглядом проблему
реальності у повсякденності: її проблемність очевидна, але потребує окремого
викладу у контексті проблеми істини. Поки що нас цікавить більш глобальний
контекст.
До більшості ситуацій у нас немає прямого виходу
– лише зі слів/документів інших. Отже, ми отримуємо набір фактів (описів або ж
документальних «підтверджень», що також супроводжуються описами). Факти мають
певну силу переконання, яка, великою мірою, залежить від концептуальності, до
якої їх вписуємо. Відповідають їй – отже сприймаються за істину, суперечать –
підлягають сумніву (свідомо опустимо відтінки як несуттєві зараз).
